Андрей Шевченко, фото — tsn.ua
Можливо, 2012-й був останнім по-справжньому щасливим роком для України.
Попереду були революція, війна, тисячі загиблих та мільйони біженців, кризи, інфляція та навіть смертоносний китайський грип, але ми про це не здогадувалися. Усією тоді ще єдиною країною ми співали, пили, танцювали та пишалися за наших. І на кожному розі було чути скандування: «Шева!».
Читайте також: Hall of Fame: приборкати Кобру, або Найкращий бій у кар’єрі Володимира Кличка
***
Це був його вечір – один із тих, що залишаються у віках. Адже Україна жодного разу не брала участі в чемпіонатах Європи, а тут нарешті потрапила в основну сітку як країна-господарка, і перший же матч – проти завсідників таких турнірів, шведів.
Досі перед очима синьо-жовтий Олімпійський, у який його пофарбували як наші, так і вболівальники. Шведів, до речі, до Києва прибуло кілька десятків тисяч – скандинави виявилися настільки суворими, що не повірили нісенітницям пропагандистів про расизм в Україні і розташувалися на Трухановому острові, як у себе вдома. У силі своєї збірної вони не сумнівалися, чого не сказати про нас.
Андрій Шевченко, Getty Images
Взагалі вся підготовка української збірної до Євро, як це у нас часто буває, скидалася на якесь марення. Мирон Маркевич “злився” майже одразу через конфлікт з ФФУ, Юрій Калитвинцев, який змінив його, так і не позбувся приставки “в.о.”, і на виборах його здолав «фартовий» Олег Блохін, після приходу якого Україна програла чотири матчі поспіль, у тому числі Чехії 0:4.
Читайте також: Франція та Україна мали провести товариський матч. 21 рік тому вони грали цього ж дня
Феноменальні 3:3 проти Німеччини восени 2011-го трохи підняли настрій, але поразки від Австрії та Туреччини перед стартом Євро повернули його назад до нульової позначки. З кожної праски нам авторитетно пояснювали, що ця збірна не вміє оборонятися і тому шансів у неї не проглядається. Але Андрію Шевченку вистачило десять хвилин, щоб помножити експертів на нуль.
***
Найцікавіше, що того вечора сам факт його виходу в основі здивував. Весь сезон-2011/12 Шева більше мучився, аніж грав. Давались взнаки травми колін, отримані ще в молодості в Італії.
Як результат, у своєму останньому сезоні як гравець Андрій забив лише 6 голів середнякам УПЛ, а ось у великих матчах або взагалі не брав участі, або виглядав блякло, за що не раз вигрібав від особливо завзятих фанатів. Ті сподівалися, що легенда, що повернулася, поверне Києву чемпіонство, але Шева був безсилий проти найкращого Шахтаря в історії.
По суті його кар’єра пішла вниз задовго до повернення в Україну. Все було вирішено наперед, коли Андрій поставив підпис під контрактом з Челсі в 2006 році. Саме тоді магія українця закінчилася і почалася повільна агонія, яка зрідка переривається спалахами колишньої магії.
Брати такого гравця на Євро саме по собі було ризиковано – ніхто не знав, чи готовий Шевченко зіграти бодай півтайма. Але хто ще зрозуміє володаря Золотого м’яча як не володар Золотого м’яча? Олег Блохін відкинув обережність і випустив Шеву у старті, для більшої відповідальності забезпечивши капітанською пов’язкою. Так усе й закрутилось.
***
Склад у шведів був все – суворий захист на чолі з Бородою Мельбергом; розумна середня лінія, де вирізнявся Себа Ларссон; у нападі, як завжди, солував Златан.
Ібрагімович перед стартом Євро говорив, мовляв, обміняв би всі свої клубні кубки на один трофей зі збірною, та грав би відповідно. Швед перебував на піку могутності – позаду був тріумфальний сезон із Міланом, попереду – домінування у ПСЖ. Зупинити таку машину було неможливо.
Усі наші моменти у першому таймі – ніщо в порівнянні з його пострілом у штангу. Двометровий Ібра в тому моменті настільки легко відклеївся від Хачеріді, що стало ясно – без гола він з поля не втече. І коли на початку другого тайму він забив, це навіть не здивувало. Златан грав солідно і в будь-якому епізоді знав, що треба робити, доки наші регулярно мигтіли. Ярмоленко запоров два шанси в контратаках, і бути йому антигероєм всього матчу, якби не диво імені Шеви.
Читайте також: Елдер, Кварц і Петраков: чемпіон світу Бескоровайний – про Селтік, ДАЦ, Динамо та своїх тренерів
Спочатку Андрій блискуче зіграв на випередження після банальної подачі на ближню штангу від Ярмоленка – Мельберг безсило впав на газон, коли м’яч уже був у сітці. Ну а ще через сім хвилин Шева переграв вгорі особисто Златана Ібрагімовича після подачі з кутового.
То справді був фурор. Олімпійський заходив ходуном, як, мабуть, жодного разу у новітній історії. Люди обіймалися, співали, і в якийсь момент шведи начебто самі зрозуміли, що чужі на цьому святі життя. Кінець гри і ми, і вони провели максимально безглуздо, але якщо для України це означало перемогу, то скандинави вже могли пакувати речі додому – попереду були ігри з Англією та Францією.
***
«Я навіть не міг мріяти про таку ніч. Це просто неможливо, але водночас чудово. Якби я хотів бачити сон, то не міг би вигадати краще того, що сталося сьогодні. Відчуття, що начебто я помолодшав на 10 років. І для цього зі мною займалися багато людей, яким я хочу сьогодні подякувати», – це були перші слова Шеви після тріумфу.
Навіть у завжди стриманого та дипломатичного Андрія емоції вирували через край, а країна так і зовсім збожеволіла. Один явно п’яний перемогою і не тільки водій навіть підрізав Панамеру капітана збірної дорогою зі стадіону, але, на щастя, обійшлося. Усю ніч заклади столиці залишалися відкриті, і якщо в одних наші відзначали перемогу, то в інших шведи заливали гіркоту поразки. І ті, й інші у синьо-жовтих кольорах.
Усвідомлення ж того, що сталося, прийшло лише на ранок. Україна здобула першу перемогу на чемпіонатах Європи. Так, за неідеальної гри. Так, ми розуміли, що далі буде ще складніше. Але ті чотири дні між матчами проти Швеції та Франції були чудовим часом.
Шевченко подарував нам його вже на уколах – без них він до 35 років просто не міг грати. Збірній він віддав усе, що було. Його історія в ній почалася навесні 95-го, коли Україна була така бідна, що добиралася до Загреба автобусом. Звісно, Бобан, Шукер, Просінечки та Ко розмазали закачаних гостей без труднощів – 4:0.
Шева подарував Україні найприємнішу нічию в історії, змусивши помилитися Філімонова; його дубль прикрасив, можливо, найкращий виїзний матч синьо-жовтих – проти Туреччини (3:0) у відборі на ЧС-2006; на самому Мундіалі в Німеччині Андрій заробив та реалізував пенальті, який вивів нас у плей-офф; він уславився грозою Вірменії та Казахстану, але також забивав і всій п’ятірці топ-збірних Європи.
***
Шкода, що на Євро-2012 з цим вже не склалося – здоров’я легенди було вже ні до біса, і проти Англії він навіть не зміг вийти в основі. Дубль шведам став його лебединою піснею – через місяць Шева завершив кар’єру.
Після його відходу центрфорвардів такого масштабу в Україні більше не було, натомість з’явився дуже успішний і перспективний тренер, який уперше вивів збірну на Євро без жодної поразки.
Що ж до матчу проти шведів, то він став такою ж частиною народного фольклору, як 4:0 на Камп Ноу або 3:2 проти росії. Ці ігри ми, українці, ще не раз згадуватимемо, обговорюватимемо, переказуватимемо дітям і читатимемо інтерв’ю з їхніми героями, адже вони – частина нас самих, нашого спільного національного надбання.
Як, втім, і Шева, без участі якого всі ці хвилини тріумфу були б неможливі.
Hall of Fame – новий проект Sport Arena, в якому ми розповідатимемо про видатних особистостей та найзначніші події українського спорту в його незалежну історію.
